Різниця між завдатком, авансом, забезпечувальним платежем та гарантійним внеском в попередньому договорі купівлі-продажу
Укладаючи договори купівлі-продажу квартири, будинку, земельної ділянки або іншого рухомого майна, в томі числі автомобіля, електронної техніки та інше, продавці та покупці намагаються убезпечити себе в частині того, що інша сторона договору виконає свої зобов’язання та придбає або продасть товар.
Досить часто, для того щоб підготуватись до укладення угоди, сторонам договору потрібен час для виселення, збирання необхідних документів для продажу або акумулювання необхідної суми коштів для придбання нерухомості.
Тому майбутні сторони основного договору купівлі-продажу підписують попередній договір про свої наміри щодо укладення в майбутньому певного правочину.
Для забезпечення виконання попереднього договору про наміри, сторони використовують різні інструменти щодо забезпечення виконання другою стороною своїх намірів.
Самими розповсюдженими випадками є зазначення в попередньому договорі розміру суми завдатку або авансу, забезпечувального платежу або гарантійного внеску.
Однак, вказані поняття є досить різними за змістом та юридичним регулюванням наслідків, з чим Вам допоможе розібратись юрист по договорам Київ.
Враховуючи судову практику та чинне законодавство, слід дати коротке визначення вказаним поняттям які застосовуються під час укладення договорів.
Завдаток – це сума коштів які передає майбутній покупець продавцю за товар (квартиру, будинок, земельну ділянку, автомобіль та інше) в рахунок оплати вартості придбаного товару.
У випадку не виконання зобов’язань продавця за договором купівлі-продажу, він повинен повернути покупцю подвійну суму завдатку.
У випадку невиконання зобов’язань покупця за договором купівлі-продажу, сума завдатку залишається у власності продавця.
Враховуючи судову практику, слід звернути увагу на такі важливі обставини.
Для того щоб правовідносини між сторонами договору закріплювались завдатком, завдаток може бути переданий лише в межах укладеного основного договору, тобто завдаток передається після підписання договору купівлі-продажу, а не після підписання попереднього договору купівлі-продажу.
Якщо ж сума коштів передана покупцем продавцю до підписання основного договору купівлі-продажу, така сума коштів вважається авансом та відповідно регулюється.
Аванс – це сума коштів які майбутній покупець передає майбутньому продавцю на підставі попереднього договору в рахунок оплати за товар (квартиру, будинок, земельну ділянку, автомобіль та інше).
У випадку не укладення основного договору купівлі-продажу у встановлені сторонами строк та умовах, аванс повинен бути повернутий продавцем покупцю.
Важливо, що з огляду на судову практику, аванс має бути повернутий покупцю не залежно з чиєї вини не було укладеного основний договір купівлі-продажу.
Забезпечувальний платіж та гарантійний внесок – чинне законодавство не містить чіткого визначення таким поняттям.
Спираючись на судову практику, можна говорити про те, що в залежності від контексту застосування в договорі, часу передання певної суми коштів, які зобов’язання виникають у сторін договору, слід визначати які норми закону необхідно застосовувати до правовідносин, в частині завдатку або авансу.
Важливо, що законодавство містить інші більш ефективні заходи забезпечення виконання попередніх договорів купівлі-продажу.
Однак, в залежності від ситуації, під час складання проектів договорів, юрист по договорам буде застосовувати найбільш ефективні способи захисту інтересів продавця або покупця.
