Місце проживання дитини до 10 років визначається за рішенням батьків

Кожна дитина має невід’ємне та гарантоване Конституцією України, Конвенцією про права дитини та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод право на житло.

Зазначене право у дитини виникає з моменту її народження і є безумовним.

Відповідно до діючого законодавства, дитиною вважається людина яка не досягла 18-річного віку.

Разом з тим, до досягнення 10 років, місце проживання дитини визначається батьками або опікунами дитини.

Місце проживання дитини та право на житло відповідно здійснюється за місцем проживання батьків або місцем проживання одного з батьків.

Аналізуючи діюче законодавство України та наведені норми закону, слід розмежовувати поняття право на житло та місце реєстрації дитини.

Так, при вирішенні спірних питань в суді щодо права на житло дитини, зокрема виселення або вселення дитини, слід керуватись саме інтересами дитини та не розглядати окремо право на житло дитини з тією обставиною, що саме батьки визначають місце проживання дитини.

Оскільки до досягнення 10-річного віку, дитина позбавлена можливості самостійно визначати своє місце проживання, обов’язок щодо забезпечення реалізації права на житло дитини покладається виключно на батьків.

Таким чином, реалізація права дитини на житло не може суперечити інтересам самої дитини, зокрема у випадку встановлення в права дитини проживати в певному місці проживання, в той самий час як батьки проживають за іншою адресою.

Адвокат по правам дитини Київ